- віниччя
- -я, с., збірн.Однорічна трав'яна рослина з високим пишним стеблом і дрібним листям, що використовується перев. для виготовлення віників.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
віниччя — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
віник — а, ч. Зв язаний жмуток віниччя, лозин, гілок для підмітання долівки, підлоги, обмітання чого небудь тощо … Український тлумачний словник
віник — (зв язаний жмуток віниччя, лозин, тонких гіллячок тощо для підмітання); деркач, дряпак (стертий); мітла (віник на довгому держалні); мітелка (м який віник із волотків очерету) … Словник синонімів української мови